З 1 січня 2018 року в Україні скасовано обов’язкову сертифікацію будівельних матеріалів. Цей крок мав стати частиною гармонізації українських стандартів із європейськими. Передбачалося, що рішення простимулює вітчизняний ринок будматеріалів і дозволить українським виробникам увійти зі своєю продукцією до Європи. У 2015 році, коли приймалося рішення про відміну сертифікації, передбачалося, що до 2018 року Україна імплементує положення Регламенту ЄС 305/2011, що забезпечує контроль за якістю будматеріалів на території Євросоюзу. В результаті сертифікацію скасували, а Регламент не встигли імплементувати. Україна здобула практично безконтрольний ринок будівельних матеріалів. Property Times намагався розібратися, якою є ситуація з якістю будматеріалів, які сегменти виявилися найбільш уразливими, і чи є шанс виправити помилки.
Стало гірше
Під неякісною продукцією ми розуміємо матеріали кустарного виробництва, підробки під відомі торгові марки, імпорт невідомого походження, прострочені матеріали, продукцію, що не відповідає вимогам нормативних документів – цей перелік можна продовжувати, такий товар удосталь представлений у дрібних роздрібних точках, на оптових ринках , і навіть, як з’ясувалося (про що нижче), у великих будівельних супермаркетах. Проблема якості будматеріалів існувала задовго до скасування сертифікації, але після того, як ринок пішов у вільне плавання, ситуація погіршилася.
«На ринку України зросла кількість фальсифікату – продукції, яка не відповідає стандартам. Загалом експерти оцінюють рівень фальсифікату на світовому ринку будматеріалів у межах 5-7%. Для сучасної України, через відсутність механізмів дієвого контролю, я оцінила б цю частку до 10%, — коментує керівник сектору «Будівництво» BRDO Олена Шуляк. — І якщо раніше ми відзначали в основному фальсифікат у сегментах, які традиційно «бодяжилися в гаражах» (будівельні та цементні суміші, лакофарбові матеріали, будівельні клейові розчини тощо), то тепер можна зустріти і більш високотехнологічну у виробництві продукцію – металочерепицю, енергоефективні віконні та дверні системи».
Погіршення ситуації нам підтвердили в Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва», у Спілці споживачів України.
«Якщо кілька років тому в торгових мережах будівельних матеріалів був як справжній гарний цемент, так і підробка, яка легко вгадувалась за ціною, то цього року в окремих торгових точках вибору не було: весь представлений асортимент цементу — це фальсифікат, причому за дуже небюджетною ціною», – коментує виконавчий директор Спілки споживачів України Максим Несміянов.
Найуразливіші сегменти
Найбільш «уразливі» сегменти — цемент і сухі суміші, оскільки їх розфасовують, де й будь хто, вважає президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій.
В результаті спільного проекту Асоціації «Укрцемент» та Спілки споживачів України «Обличчям до споживачів: Дослідження ринку фасованого цементу 2017» щодо перевірки якості та маркування фасованого цементу в торгових точках України виявилося, що 82% незаводського цементу та цементу з порушеннями маркування фальсифікат, тобто. продукція, яка відповідає заявленим характеристикам. І першою візуальною ознакою фальшованого цементу є порушення вимог маркування мішка, в т.ч. продукція без вказівки виробника.
Цього року Спілка споживачів ще раз перевірила, який цемент продають у будівельних мережах та на ринках, результати невтішні – на більшість продукції немає документів, що підтверджують якість, порушено маркування, багато прострочення. «Причому цілі палети простроченої продукції списувати ніхто не збирався. В одному з магазинів на цемент заявлений як марка 500 нам надали документи на марку 400. Деякі мережі скотилися до рівня стихійних ринків, розробивши цілу схему, як обходити контролюючі органи. На наші попередні скарги ніякої реакції немає», – ділиться спостереженнями Максим Несмеянов.
