У будівництві кольорові метали у чистому вигляді застосовують рідко. У невеликих кількостях знаходить застосування чистий алюміній у вигляді фольги, порошку для алюмінієвої фарби, як газоутворююча добавка при виготовленні пористих бетонів, а також для виливки санітарно-технічних деталей; цинк для покриттів поверхонь чорних металів та свинець для зачеканки стиків та швів відповідальних споруд, наприклад у тунелях метрополітену.В основному у будівництві використовують сплави кольорових металів: алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, марганцю. Ці сплави мають ряд позитивних якостей: малої щільністю, високою пластичністю і корозійною стійкістю, а також хорошими декоративними якостями.
Алюмінієві сплави одержують додаванням до алюмінію різних металів. Залежно від металу сплави звуться: з міддю — дюралюмін марки Д; з марганцем – АМц; з магнієм – магналії АМг; з магнієм і кремнієм – авіаль АТ та АВ. У прийнятому стандартами маркуванні літери, що стоять на початку, позначають елементи, що входять до сплаву, цифри — номер сплаву, а в магналіях — вміст магнію (); через рису додають літери, що позначають стан матеріалу, що поставляється: відпалене м’яке-М, загартоване старінням – Т, штучно загартоване – Т1. Наприклад, АВ-М — відпалений авіаль, АМцб — сплав із 6 магнію.
Позитивними якостями алюмінієвих сплавів є: порівняно невелика щільність приблизно в 3 рази менша, ніж у сталі (р 2640 кг/м3) при високій міцності, однаковою для деяких сплавів з міцністю СтЗ; висока корозійна стійкість приблизно в 10-20 разів вище, ніж у звичайної сталі. Однак необхідно пам’ятати, що алюмінієві сплави в місцях контактів зі сталлю, бетоном і навіть між собою легко зазнають електрохімічної корозії. Ці місця слід захищати фарбуванням або антикорозійними прокладками. В даний час алюмінієві сплави захищають від корозії способом плакування – покриттям поверхні сплавів тонким шаром чистого алюмінію та анодуванням. Алюмінієві сплави пластичні, легко обробляти їх пресуванням. Крихкість сплавів зі зниженням температури нижче 0 °С зменшується, ніж вони вигідно відрізняються від сталі.
До недоліків алюмінієвих сплавів слід віднести насамперед високу їх вартість — вона в кілька разів вища за вартість сталі; низький модуль пружності — у 3 рази менший, ніж у сталі, що призводить до пропорційного збільшення прогинів алюмінієвих конструкцій за рівних умов, і значний коефіцієнт лінійного розширення — у 2 рази вищий, ніж у сталі.
У будівництві найбільшого поширення набули алюмінієво-марганцеві, алюмінієво-магнієві, дюралюмінієві сплави та сплави типу «авіаль».
Профілі з алюмінієвих сплавів виготовляють пресуванням та прокаткою. Вони бувають за перерізом аналогічні прокатним профілям зі сталі, у вигляді листів, куточків, швелерів, двотаврів, труб, кіл і квадратів та найскладніших пресованих алюмінієвих профілів.
Холодною прокаткою алюмінієвих листів отримують профільований лист, гнуті тонколистові профілі відкритого та замкнутого перерізів. На рис. 1 показано деякі види профільованих виробів.
Алюмінієві сплави та конструкції з них в даний час знаходять широке застосування в будівництві при зведенні перекриттів великопрогонових споруд як несучих та огороджувальних елементів, при будівництві цехів з агресивними середовищами, у північних і віддалених районах, де дуже важливі здатність сплавів зберігати пластичність низьких температурах та їх невелика об’ємна маса, що знижує транспортні витрати. Традиційно з алюмінієвих сплавів виготовляють палітурки, каркаси вітражів, архітектурні деталі для облицювання фасадів, підвісні стелі, а також тришарові стінові та покрівельні панелі з легкими утеплювачами.
В останні роки в країні побудовано та будуються нові заводи з виготовлення будівельних алюмінієвих конструкцій.
Латунь та бронза. Сплав міді з цинком (до 40%) називають латунню, а сплав міді з оловом, алюмінієм, марганцем чи нікелем – бронзою. Латунь і бронзу використовують у будівництві як архітектурне оздоблення будівель, санітарно-технічної арматури та ін. В даний час вироби з латуні та бронзи все більше витісняються пластмасами.
